Стоит ли чай таких денег?

Чи вартий чай таких грошей?

Засилля низькоякісного пакетованого чаю на вітчизняному ринку – основна причина того, чому люди під час купівлі оригінальних сортів з Китаю, Японії або острова Тайвань задаються питанням – «А чи вартий чай таких грошей?». Ті ж самі люди готові віддавати набагато більші суми за пляшку червоного сухого рідкісного вінтажу, головку італійського сиру або пачку кубинського тютюну.

До недавнього часу чайна культура по-українськи зводилася до придбання розсипного чаю замість пакетованого. На щастя, часи змінюються й зараз навіть у супермаркетах, а не тільки чайних бутиках можна знайти чай стерпної якості. Й не тільки індійський, грузинський або вірменський – тайванський, китайський і, о боги, навіть японський. Зрозуміло, він коштує в рази дорожче звичних «пакетиків» й викликає питання про те, наскільки обгрунтована ця вартість. Можливо й у вас, наші читачі, виникають подібні питання. Тому пропонуємо разом у всьому розібратися.

З чого складається ціна чаю?

Чайну справу нерідко й цілком справедливо порівнюють з виноробством. Але існують й відмінності. Головне – винороб збирає з виноградників майже 100% ягід, тоді як фермер бере тільки молоде, найсвіжіше листя (бруньки, 2-3 наймолодших листочка, нижні зрілі листи – для пуеру). Тому сировина виходить дорожчою. В кінцевому підсумку ціна чаю складається з наступних компонентів:

  • вартість сировини – чим вище плантація, тим менше її площа й більша насиченість листа. Є й так звані “великі плантації” – такий статус присвоюють вкрай малій кількості плантацій, де збирають сировину для легендарних, найякісніших сортів. А ще є Японія – через острівне положення тут фізично можна виростити тільки певну кількість кущів. У всіх випадках обмеженість кількості призводить до подорожчання сировини, а отже й чаю.
  • спосіб збору – фермери, які цінують свою репутацію й не працюють на масовий сегмент, збирають чай тільки вручну, вже на цьому етапі проводячи перший відбір: пошкоджене листя завжди викидають. Збір триває кілька тижнів навесні й/або восени та відбувається переважно на світанку, поки на листі не висихає роса. Листи обережно складають у об’ємні кошики, не спресовуючи. А ось збір для чайних заводів більше нагадує збирання пшениці – листя зрізають спеціальними машинами, пересипають у великі контейнери, де вони мнуться під власною вагою. Відчуваєте різницю?
  • спосіб обробки – у невеликих фермерських господарствах обробляють листя теж тільки вручну: перебирають, розкладають по спеціальних підносах для сушіння, обсмажують, скручують ще теплий лист, можливо – пресують. Порошковий чай матча ще й перетирають у спеціальних кам’яних жорнах до стану пудри. Весь процес може тривати від 3 до 7 днів, можливо – й довше. Білий, деякі сорти зеленого чаю взагалі сушать тільки на сонці, піддаючи мінімальній ферментації. На заводах же виробництво на 90% автоматизоване, ніхто з листом особливо не носиться. Й, зрозуміло, ніхто не затінює його або не виносить на сонце.
  • авторитет фермера – ну, або популярність бренду. Авторитетний, добре відомий на ринку виробник – значить, якісний чай з впізнаваним смаком. Молодий виробник – завжди ризик та можливість напоротися на підробку. А у випадку зі старими колекційними чаями взагалі не варто ризикувати: просто купувати продукцію відомої фабрики.
  • вартість упаковки та доставки – готовий свіжий чай за необхідності пресують, далі пакують по порціях, можливо – у вакуумну упаковку. Його необхідно доставити з плантації у місто відправлення, відправити в порт або аеропорт потрібної країни, потім через мережу місцевих постачальників – до кінцевого споживача. Одне вже розуміння того, яким мандрівником насправді виявляється іноземний чай, має наштовхнути на думку про його немаленьку вартість.
  • попит – на деякі сорти чаю попит такий великий, що пропозиція навіть на половину його не покриває. Буває й навпаки – зростаючий попит призводить до здешевлення вартості чаю, якщо ресурси фермера дозволяють розширювати плантацію та виробництво. Як це було з пуером – з дуже дорогого він перетворився на просто дорогий, майже не втративши в якості.

Все перераховане – це лише основні чинники ціноутворення. Існує цілий ряд моментів виробничого циклу, рітейлу, які також залишають слід на тому, за якою ціною чай буде проданий кінцевому споживачеві. Сподіваємося, що тепер ви розумієте, що відповіддю на питання «А чи вартий чай таких грошей?» буде однозначне та безапеляційне «Вартий!».

Вгору^

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.