8 способов заваривания чая. Часть 2

Вісім способів заварювання чаю. Частина 2

3. Чайна колба

Чайна колба – відносно новий чайний аксесуар, який складається з двох скляних резервуарів з кришкою. Перший – цілий, з невеликими ручками для зручності. Другий – з перфорованим дном.

Особливості:

  • є колби різного розміру – маленькі й більші, розраховані на компанію людей;
  • можна заварювати будь-який сорт чаю, але з великолистовим можуть виникнути складнощі – великі листки не поміщаються повністю у внутрішній стакан, мнуться й кришаться;
  • зручно використовувати вдома і в поїздках.

Як застосовувати. У внутрішній порожнистий резервуар кладуть чай, поміщають його в зовнішню ємність, заливають водою й закривають кришкою. Коли час витримки закінчується, стакан виймають і ставлять всередину кришки. Першого разу заварку швидко промивають. Кількість проливів може бути різною, в тому числі до 8 залежно від виду чаю.

Для яких сортів підходить: для всіх без винятку.

4. Чашка або кухоль з кришкою

Використовується чашка або кухоль з кришкою з будь-якого матеріалу й будь-якої місткості. Метод, хоч й здається відверто європейським, таким не є, а запозичений в тому ж Китаї. У багатьох китайських провінціях заварювання в чашці практикують частіше будь-якого іншого способу.

Особливості:

  • обираючи між чашкою та кухлем з кришкою, краще вибрати друге – якщо накривати ємність кришкою, настій виходить більш ароматним й не так швидко вистигає в процесі заварювання;
  • за бажання підходить для будь-якого сорту, якщо пити настій швидко – наприклад, якщо довго заварювати зелений чай, він починає гірчити;
  • швидкий і практичний метод, хороший для ранкового або робочого чаювання;
  • більшість сортів таким чином можна заварювати не більше трьох разів.

Як застосовувати. У кухоль насипати необхідну кількість заварки й доверху заповнити водою. Перший короткий пролив потрібно злити. Промитий чай знову заливають водою певної температури, дають час настоятися і п’ють. Чайний лист осідає на дно й процес екстракції продовжується, поки п’ється чай. Тому настій виходить досить міцним і тонізуючим.

Для яких сортів підходить: для тих, що є під рукою в конкретний момент, оптимально – для крупнолистового чаю середньої насиченості, який потребує тривалого заварювання.

5. Холодне заварювання

Серед речовин у складі чайного листа є й такі, що майже миттєво руйнуються при контакті з гарячою водою. Щоб їх «дістати», підійде метод холодного заварювання.

Особливості:

  • спосіб не вимагає використання специфічних аксесуарів – підійде термос, пляшка з кришкою;
  • заварку відразу заливають холодною водою – якщо заливати гарячою й чекати, поки вона охолоне, про корисність напою можна забути;
  • ємність з чаєм можна поставити до холодильника;
  • на екстракцію знадобиться більше часу – від 4 до 8 годин;
  • підходить не для всіх сортів – найбільше для тих, що погано переносять заварювання крутим окропом.

Як застосовувати. Берете підготовлену ємність, всипаєте всередину заварку, заливаєте холодною водою або водою кімнатної температури й закриваєте. Все – далі залишається тільки почекати певний час. Для більш легких світлих сортів досить почекати 4 години, темним необхідно 8 й більше годин. Але очікування винагороджується незвичним смаком чаю, де розкриваються нові нотки та відтінки, які окріп просто знищує.
Для яких сортів підходить: для білого, жовтого, зеленого чаю, крупнолистових індійських чаїв.

6. Чайник

Для заварювання чаю підійде будь-який чайник – скляний, фарфоровий, з антикварного бабусиного сервізу, з подвійним дном. Але канонічним вважається чайник з глини, якими користуються і в Китаї, і в Японії, і в Індії. Кращі китайські чайники роблять в Ісині з місцевої «ісинської глини».

Особливості:

  • перед заварюванням чайник потрібно прогріти – обдати всередині окропом й тільки після цього класти заварку;
  • якщо чайник зроблений з глини й раніше не використовувався, він може міняти смак настою, додаючи до нього легкий специфічний глиняний присмак;
  • скляні, порцелянові можуть використовуватися для будь-яких сортів, а ось глиняні чайники серед чайних майстрів не рекомендують використовувати для заварки білого, жовтого чаю – глина має властивість приглушати їхній легкий аромат та делікатний смак;
  • заварювання в чайнику з кришкою добре тим, що смак та аромат напою максимальним чином акумулюється в настої;
  • ще чайник добре зберігає температуру, тому напій остигає повільніше, а екстракція корисних речовин відбувається правильно, глибоко.

Як застосовувати. Чайник попередньо обдати окропом, всипати заварку та залити водою. Перший пролив необхідно злити. Таким способом можна заварювати чай аж до 7-8 разів.

Для яких сортів підходить: у склі та фарфорі можна заварювати і світлий чай і молоді пуери, а ось глину рекомендують тільки для дорослих пуерів, улунів і червоного чаю.

7. Варка за методом Лу Юя

Лу Юй – найвідоміший китайський мудрець, автор трактату «Ча цзин» («Чайний канон»), в якому вперше й описав спосіб приготування чаю на живому вогні. Саме цей спосіб можна назвати найдавнішим методом заварювання чаю. Він використовувався не лише у Китаї, але також у Бірмі, Монголії, Тибеті. Лу Юй дав найбільш повний опис методу.

Особливості:

  • метод вимагає певних трудовитрат та деякої кількості вільного часу;
  • хороший тим, що за одне варіння можна приготувати кілька порцій чаю;
  • найкраще підходить для темних улунів, червоного чаю, пуерів;
  • допомагає розкрити навіть не найякісніший чай.

Як застосовувати. Для приготування потрібні наступні аксесуари: скляний чайник середнього обсягу з вогнетривкого скла, газовий пальник (можна гріти на плиті), гайвань або чашка з кришкою, чахай, сито, чахе, чашки й дерев’яні щипці. На чайник об’ємом 1,5-2 літри знадобиться 18-25 грам чаю.
Заварку засипають в гайвань та заливають холодною водою. Залишають на пару хвилин і воду зливають. Повторюють маніпуляцію ще два рази й лише з холодною водою. Робиться це для того, щоб очистити заварку від пилу та сміття, підготувати і розкрити її.

Тим часом до чайника наливають очищену воду, ставлять його на пальник або плиту й стежать за нагріванням. Важливо не пропустити момент, коли вода починає видавати легкий шум (у китайців це називається «шум вітру в соснах») – у цей момент з чайника в порожній чахай потрібно перелити в середньому 100 мл води.

Чайник поміщають назад на вогонь й чекають, поки з дна почнуть підніматися перші дрібні бульбашки – в цей час необхідно назад вилити воду з чахая, «омолодити» воду. Коли бульбашки стають більшими, щипцями потрібно розмішати воду, щоб в ній утворилася воронка, в яку поступово всипати чай.

Коли вода повністю закипіла, вогонь вимикають. Виняток робиться лише для сильно пресованого старого чаю – його можна проварити протягом 30 секунд. Залишити чайник у спокої, поки все чаїнки не осядуть на дно. Після чай можна через сито вилити в чахай, а з нього – по чашках.

Для яких сортів підходить: для темних та світлих улунів, червоного чаю, старих пуерів тривалого зберігання.

8. Пін Ча

Пін Ча – це чайна церемонія, але на відміну від Гунфу Ча, вона спрямована не на глибоке вивчення чаю та його станів, а на знайомство з ним. Пін Ча добре підходить для дегустації та щоденних чаювань. Ця церемонія простіша й швидша за Гунфу Ча, але все одно вимагає використання певного інструментарію, тому ми її помістили в кінці списку.
Для церемонії необхідно підготувати: чабань, чайник або гайвань, чахай, чашку або піалу, сито, чайні інструменти, чай.

Особливості:

  • хоч спосіб і спрямований на дегустацію та знайомство з чаєм, таке заварювання все одно триває довше, ніж заварювання в колбі або кухлі;
  • підходить для всіх сортів без винятку;
  • метод підходить й для одного, і для компанії – посуд для заварювання вибирається за ситуацією;
  • спочатку процес може зайняти більше часу, ніж очікувалося, але досить 2 або 3 рази провести Пін Ча, щоб виробити певний автоматизм та прискоритися.

Як застосовувати. На таці чабань розставляють інструменти. Весь посуд промивають гарячою водою. До того, як покласти чай всередину, з ним треба познайомитись – вдихнути аромат, оцінити його тактильні властивості. Після цього заварку можна насипати в чайник або гайвань й залити гарячою водою. Перший пролив – це промивка, вона повинна бути короткою (10-15 секунд), але отриманий настій не виливають відразу. Спочатку його переливають в чахай, потім по чашках – це робиться, щоб зігріти посуд та познайомити його з чаєм. Тільки після цього промивку можна зливати в чабань.

Далі слід заварювати чай в звичайному режимі, поки настій не втратить смак та колір. Спочатку він обов’язково зливається в чахай й тільки після цього розливається по чашках. Вкрай бажано використовувати чашки скляні або світлі, з широкою шийкою, адже завдання Пін Ча полягає в тому, щоб познайомитися не лишн зі смаком, але також з ароматом й кольором напою.

Для яких сортів підходить: для всіх без винятку.

Сподіваємося, ці 8 способів заварювання чаю допоможуть вам розширити чайні горизонти й по-іншому поглянути навіть на звичні сорти.

Вгору^

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.