Смак – одна з найважливіших характеристик будь-якого продукту, що вживається в їжу. Звичайно, цей параметр суб’єктивний: хтось обожнює солодкі смаки, другі без розуму від кислого, а третім подавай тільки терпке. Але існують й об’єктивні параметри, що дозволяють виділити приємні для більшості продукти: не надто гіркі і не нудотно солодкі, зі збалансованим поєднанням всіх нот.
Багато що в людському житті залежить від смаку. Навіть лікарський препарат з якоюсь знайомою смаковою добавкою буде випитий швидше, ніж аналог з чистим складом. Тому не варто ігнорувати питання смаку матча, навіть якщо ви розглядаєте наші напої виключно в «корисному ключі». Тим більше, що матча сьогодні роблять з різної сировини, тому й за смаком сорти будуть діаметрально протилежними.
Яка на смак матча різних сортів
Смак зеленого матча найбільш глибокий, але йому складно дати однозначну характеристику. Тут все, як з вином – умови зростання сильно впливають на якість вихідного продукту. Тому Церемоніальний Матча – злегка солодкуватий, помірно терпкий, з нотами горіхів, сухофруктів й гарбузового насіння. А Матча Дейлі – з гоструватим, терпким смаком, в якому практично не відчувається солодкість. Але якщо спробувати привести весь зелений матча до єдиного знаменника, то підсумкова смакова палітра буде звучати так – терпкість, відтінкова солодкість, легкі спеції, фрукти.
Джерелом для цього яскравого чаю служать сушені квіти тропічної ліани, яку в Таїланді називають Анчан. Оскільки нам з вами незвично їсти або пити пелюстки квітів ліани, смак цього напою може здатися досить дивним. Він бляклий і яскравий одночасно. Смак, як такий, складається з легких трав’яних і фруктових нот. Він злегка солодкий – як, наприклад, при заварюванні трави ромашки, календули або солодки. Але післясмак незвичайний – короткий і пряний. Він – як удар під дих, якого не чекаєш, але саме ця незвичайна особливість викликає прихильність до цього напою.
Сировиною для цього сорту служить пітахайя – яскравий та соковитий тропічний фрукт. Дбайливо висушений, він передав суперфуду всі нюанси свого початкового смаку. Рожева матча дуже-дуже смачна. Її смак не можна описати шляхом аналогії – в звичному для більшості раціоні немає навіть приблизно схожих продуктів. Її смак – це щось середнє між полуницею, грушею, мускатною динею, виноградом й навіть молодою морквою. З цього парадоксального поєднання продуктів народжується приголомшливо смачний напій. Дуже цілісний, збалансований й помірно солодкий.
Цей сорт теж зроблений з тропічного фрукта – манго. Але незрілого – що впав з дерева незадовго до дозрівання. Тому жовта матча не в’язко-солодка, як стиглий манго, а приємно кисла. Мабуть, це найприємніший кислий продукт з усіх, що ви пробували раніше. У смаку точно присутня залишкова солодкість, яка врівноважує кислоту й робить смак багатшим. Кислий смак відчувається яскраво, але недовго. При цьому в напої міститься більше вітаміну С, ніж в лимонах та інших цитрусових.
Смак цього напою можна назвати найсильнішим серед усіх перерахованих продуктів. Фіолетова матча впевнено терпка (як наслідок високого вмісту вітаміну С), але при цьому володіє багатим смаком, в якому яскраво виражена солодкість фруктів і легкі пряні ноти, схожі на корицю або бадьян. Якщо з’їсти ложку в суху, можна відчути, що матча досить сильно в’яже рот. Але при цьому її смак здається знайомим і найбільш зрозумілим серед усіх.